fistashok

«Lucky 13» чи «Щасливий Тринадцятий» вартувало б назвати цього матчу екс-губернатора Львівщини Петра Олійника, котрий ось на цьому фото дивиться за грою. Саме п. Олійник «наклєпав» полякам половину наших голів. А ще й виконував роль граючого тренера, підказуючи партнерам по грі. Зрештою, за це і не тільки за це п. Олійник удостоївся підтримки глядачів. «Петро, Петро!» - дякували глядачі чи за забиті м'ячі, чи за небезпечні моменти. Більше на ім'я не кричали нікому.

На жаль, наим політичним celebrities не допомогли зірки від шоу-бізнесу – ані вихід на поле Сашка Положинського з «Тартака» (на фото), ані шоу-мена Ігора Пелиха не приніс перемоги. З іншого боку, глядачі побачили більше, аніж очікували - не кожен день доводиться бачити, як то й же Ігор чи Сашко передягаються зі штанів у шорти :) До речі, пізніше у приватні розмові один із українських політиків зазначив, що «а, все-таки, Положинський дуже непогано грає».

We r the champions whatever happens - десь так можна сказати про «наших». Навіть не зважаючи на поразку, усі усміхалися, тиснули одне одному руки та знимкувалися.

Організація фестивалю передбачила наявність волонтерів (на фото), котрі були покликані допомагати у проведенні Музичного дійства, а також допомагати «безалаберним гостям» :) Волонтери допомагали підчас літургії, концерту, футболу, у наметовому містечку і у ще купі різних місць, які були на Кордоні. А скільки серед тих волонтерів було гарненьких панянок, хі-хі :) (Увага, анонс! Найближчим часом чекайте тематичних фото «Писки з Кордону 803» ;))


Для наметового містечка було відведено достатньо місця - якраз стільки, щоб не було тісно, і щоб дорогі гості не засмітили всю прикордонну смугу. На вході, після реєстрації, коли навіть номер паспорта записували, вам на руці (хоча декому й на лобі) ставили а ля «концтаборівську» печатку, яку ставлять на усяких закритих вечірках. Станом осьо на зараз вона у мене ще не змилася. Певне, руки погано мив :)

Будь особливим - не сміти. На території містечка було у сто крат чистіше, аніж загалом на фестивалі - може, тому, що смітників було під боком багато, а, може, й тому, що вчимося по троху не смітити там, де живемо... Також приємно, що уночі було достатньо тихо і можна було спокійно доспати аж до 8-ї ранку (на тому ж Підкамені-2008 нас вже перед 7-ю розбудили). Але, якщо врахувати, що концерт завершився пів другої ночі за нашим часом, то всьо окей.

Служба Безпеки Дійства. Охороняли наш спокійний сон і безпечне денне перебування, окрім вже згаданих волонтерів, ще й працівники Прикордонної служби України з симпатичними вівчарками. Які ж не були гарні песики, не гладити їх мені вистачило розуму :) Прикордонники поводилися вельми ввічливо, культурно питали про бейджик, просили добре поводитися і взагалі випромінювали заразне бажання піти на контракт в армію. Ги :)

Макарони від внутрішніх військ. На святі була можливість купити собі за якихось 15 гривень вечерю та сніданок з польової кухні, приготовану МВСниками - ми спокусилися на це. Ну шо сказати... Гадаю, що МВСники краще за 14-річних пластунів замйаються внутрішніми справами держави, але готують макарони з тушівкою явно гірше :) Проте, такого щедро солодкого чаю я давно не пив :)

Але на ранок хлопці себе гречкою реабілітували. Куди б не пішли тамті 15 гривень, чи у бюджет МВС, чи Кордону, я не шкодую :)

З нагоди концерту прохід був усім. Проте на польський бік дійства можна було потрапити лише за наявності закордонного паспорта із актуальною польською чи Шенгенською візою. Блін, «ну візьміть нас до себе в Європу! Ну хіба Чорнобиль є в нас, а в вас ше нє. Але зато в нас є Андрiй Шевченко!!!» (© Скрябін)

А ось це, власне, і є кордон. Зовсім нещодавно звідси прибрали колючий дріт, а років за N, дай Боже, буде Шенген. Проте, дуже активно балакають про те, що тут тре будувати митний перехід. Відповідно, якщо будувати МП, то, певне, Шенген нам світитиме не скоро :(

Просто небо. Над Польщею. Нічим від нашого не відрізняється. Чи від волинського :)

Єжи та Богдан. Польський режисер Єжи Гофман та український актор Богдан Ступка на Кордоні отримали Капітулу польсько-українського єднання за свій великий внесок у зближення наших держав та народів. Молодці :) Аще незабаром має вийти на екрани кіно Гофмана «Ukraina». Чекаємо...

На самому врученні (гарних фото у мене немає, бо тех-суппорт снував по сцені, постійно когось із лауреатів затуляючи) «дідусі» показали, що вони аж ніяк не дідусі. Єжи пожартував: «Не буду довго вас затримувати, бо розумію, що всі ці старі пердуни вам заважають бавитися», а Богдан зовсім як Дамблдор у «Гаррі Поттері» звернувся до присутніх зі словами: «Бу-фа-фо-фе на-мо-фу-фе» (чи якось так). Словом, вони «дадуть джєзу», як казав Мунєк...

А ось розпочався і сам концерт. Мунєк з польського гурту T. Love.

«Старички» (гурт ще з 1981 року грає) заграв вельми гарний рок-н-рол, під який не танцювати було тєжко.

А осьо Президент України В. А. Ющенко устами посла України у Польщі передає нам привіт :) Привіти-привітами, але жодного слова про те, коли збудують МП Угринів-Долгобичів, чи коли нас візьмуть у Шенген, я не почув.

Польська легенда Кая. Так її представив Ігор Пелих, спів-ведучий вечора (той самий, що вище ледь не почав кар'єри «граючого політика» :)). Для мене ця пані була білою плямою (за винятком пісні «Spi, kochanie, spi»), тому я її запам'ятаю «польською Ротару» ;) Хоча нє. Кая таки краще виглядає і біситься більше.

Дівчинка з прапорцями. На Кордоні роздавали усім бажаючим двосторонні прапорці - з одного боку український, з іншого - польський. Виглядало симпатично і дуже інтеґруюче.

Тартак усіх поставив на вуха, хоча, гадаю, міг більшого. Оці двоє приємних панянок вийшли для виконання пісеньки «Чорноморець». Пісня мені давно вже подобається, а відтепер і Панянки-замість-Гуляйгорода :)

Тартаківський ді-джей явно нудився на сцені і вар'ював. То на свою ді-джейську тумбочку вилазив, то по сцені скакав. А то й просто валявся.

Океан Ельзи – це Океан Ельзи. Енергійно, гарно, голосно, якісно, кльово. Посеред концерту просто перед моїми очима, що, разом з тілом і фотоапаратом стояли перед сценою, на колонку «прилетів» чийсь станік. Ги, народна любов :)

Багато наших. Сцена стояла просто за три метри від кордону - фактично, гадаю, на польському боці. І поляки сцену ставили. Хоча електрику брали з українських мереж. Але от чомусь місця перед сценою поділили парапетами не порівну, а українцям віддали все місце перед сценою плюс великий екран, а полякам - тіки екран. Можливо, саме тому вже по 12 (за нашим часом) поляки кудись пропали... В принципі, концерт мав у той час вже завершитися, але через те, що він почався на 40 хв. пізніше та ще й кожен гурт робив саунд-чек, все затягнулося.

Тут десь мали бути фотки Бумбоксу та Карімскі Клаб. На жаль, ні я, ні Ростик не розрахували, що буде так зимно і від того фотоапартові батарейки «втомляться»...

Карімскі клаб - це якась суміш різноманітної музики, яка змішана дуже гарно і слухати було приємно. Вони ще, навіть, заспівали пісню українською - про кав'ярню мрій та дим від сигарет. І без акценту. А Бумбокс... А Бумбокс перед першою ночі просто відкрив усім друге дихання та дав можливість запірнути з головою у потік суперової музики. Хлопці відлабали на 110 зі 100, а за «Квіти у волоссі» моя велика і щира дяка!

Що ж, дякую усім, хто долучився до мого візиту Туди, а також тим,що працювали Там.
Фотки мої та Ростика Пужаковського. Якщо що, свистіть ;)